Календарь |
« Апрель 2013 » | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Вс | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
|
|
Главная » 2013 » Апрель » 2 » Сценки на выпускной для вечера
13:48 Сценки на выпускной для вечера |
загрузка...
Сценарій шкільного випускного вечора «Вокзал країни Дитинства»
Дійові особи:
Ведучий Ведуча Сценарист Режисер Помічниця режисера Нафаня Прикордонник Усі випускники
Завіса закрита Зал прикрашений дитячими іграшками, кульками, квітами. В глибині залу — символічні вагони, на передньому плані — на межі сцени і виходу до залу — кордон із прикордонними знаками: «Країна Дитинства» і «Країна Юності».
Звучить мелодія. На фоні мелодії звучать слова:
Білокрилими птахами пролітають роки, За світанками нові стають небокраї, Відлітають у вирій малі дітлахи, Вільним птахом у небо високе злітають. Чи високо злетять? Тільки час їм суддя. На світанку чекають їх нові дороги. Зустрічай, Україно, нових громадян їм іти у життя на твої перелоги!
Завіса розкривається.
Вступне слово вчителя: Життя — вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють.І сьогодні ми з вами — на вокзалі прощання: з дитинством, шкільними роками. Час іде. Потяг стоїть біля перону. А пасажири щось запізнюються... Запрошуємо до залу випускників .
Під музику до залу входять випускники, піднімаються на сцену
Вчитель: Вітаємо вас на нашому вокзалі прощання. Та не поспішайте сідати у вагони — у вас іще є час до світанку. Вечір такий теплий, зоряний, і музика
Чуються звуки вальсу
Вальсу музика ллється чудова, І наповнився щастям зал — Перший раз, як Наташа Ростова, Ви сьогодні прийшли на бал.
Хай спаковані вже чемодани, Хай вчувається поїзда стук: Лунає вальс на вокзалі прощання — Вальс надії і вальс розлук.
Випускники танцюють вальс До мікрофона підходять ведучі
Ведучий: Невже це дійсно сталося? Скільки мріялося про цей вечір, про завтрашню свободу, а тепер не віриться. Ведуча: І так, чомусь, сумно... і тривожно. Як складеться наше життя далі? Ведучий: В школі все простіше — уроки, екзамени і заповітна мрія атестат. Ведуча: До речі, а атестат нам ще і не вручили, так що заповітна мрія ще не здійснилася.
Ведучий: А час летить від вечора до рання — В минуле вже немає вороття. Наш поїзд мчить з республіки «Навчання» В республіку «Дорослого життя».
Ведуча: А щоб нам на шляху не червоніти, І мати для проїзду документ, Ми просимо нам атестат вручити — Найголовніший проїзний білет!
Ведучий: Слово для привітання і вручення атестатів про середню освіту Надається директору школи ... Ведуча: Та заступнику директора.
Вручення атестатів. Привітання директора школи Слово випускників до директора і заступника
Випускники: Директор — батько й мати в рідній школі. І завуч — ніби старша всім сестра. Якщо порядок, тиша в коридорі — То там вона роботу провела.
Нехай уже серця наші на волі, Нехай свободу бачимо у сні, Та ваші настанови — добрі й строгі Мабуть, ніколи не забуть мені.
Летять роки, ми прийдемо до школи І вам своє «спасибі» скажем знов. Тож не старійте у душі ніколи, Бо вам — і наша шана, і любов!
Випускники дарують квіти директору школи і завучу
Ведучий: Ну от, атестати ми отримали, здається, можна вирушати в дорогу.Та й поїзд чекає. Ведуча: Почекай! У нас іще є час, та й не можна нам просто так зникнути і все. Ведучий: Чому? Ведуча: Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять.
Ведучий: Легко сказати. А що ж ми можемо залишити? Квіти? Ведуча: Красиво, але цього замало, вони зів'януть. Ведучий: Хороші слова подяки? Ведуча: Вже краще, але вони забудуться. Ведучий: Фотографії! Ведуча: Але ж вони мовчать!
Ведучий: Придумав! Тоді ми можемо спробувати зняти фільм про нас, наші шкільні роки, а в ньому... Ведуча: А в ньому будуть і квіти.. Ведучий: і найтепліші слова.. Ведуча: І наші обличчя.. Ведучий: І пісні...
Ведуча: Прекрасно! А назвемо ми його: «Ніч на вокзалі прощання». Ведучий: Ні, нічого не вийде! Ведуча: Чому? Давай спробуємо! Ведучий: А сценарій? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде! Ведуча: Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років у школі?
Підходять учні
Сценарист (з довгою шпаргалкою): Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо! Режисер (з рупором): До вечорів шкільних готувались? От і режисера знайдемо. Художник (з великим олівцем): Малювати вчилися? От і декорації намалюємо.
Ведуча: А спонсори? Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом! Ведучий: А актори?
Всі: Всі ми! Ведуча: Всі ви! Адже, якщо ми — від'їжджаючі з вокзалу прощання, Ведучий: Це вам ми усміхаємося, обіцяем повернутися,дзвонити, писати Ведуча: І неодмінно сумувати за вами!
Режисер: Добре! Досить балачок! Час не стоїть! Приготувались! Пішли титри!
Пісня «Первый погожий сентябрьский денек»
Режисер: Знято! А що далі? Сценарист: Пригадаємо, з чого все починалось? Помішниця режисера: Дубль 1, серія 1: «Всіх найважчий перший клас».
Ведучий: Що відрізняє першокласника від усіх школярів? Ведуча: Маленький зріст і великий портфель. Режисер: Один учень і родичів куча. Сценарист: Радісна посмішка і беззубий рот.
Ведучий та Ведуча: Зуби сиплються дощем, Значить, в школу ми ідем!
Музика «2x2 = 4» Привітання першокласників
Ведуча: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих запитань сипалось на голови наших перших вчительок! Ведучий: І для всіх у них була щира посмішка, добре слово.
Привітання першим вчителькам
Ведуча: А далі? Що було далі? Сценарист: А далі — знову школа. І йшли роки... Режисер: Хвилиночку! Знімаємо наступний дубль! Помішниця режисера: Дубль 2, серія 2: «Промчали роки...»
Учні підходять до мікрофонів
— Промчали роки. Від землі в нас сила, Земля зростила дочок і синів. А школа всіх нас мудрості учила, Терпіння й доброти від вчителів.
— Усі знання одержали важливі, Що всім згодяться потім на землі. За те, що добрі ви були і терпеливі, — Спасибі, дорогі учителі!
— За труд важкий, недоспанії ночі, Вклоняємося низько до землі. За лагідні, усміхненії очі — Спасибі, дорогі учителі!
— За вашу ласку, чуйність і турботу, За те, що підняли нас на крилі. За повсякденну копітку роботу — Спасибі, дорогі учителі!
— Ми любим вас і поважаєм щиро, Хоч допікали, як були малі. Бажаємо здоров'я вам і миру! Спасибі, дорогі учителі!
Ведуча: Почекайте, щось наш серіал виходить занадто серйозним.І безликим! Ведучий: А скільки хороших вчителів було поруч із нами! І кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо! Сценарист: А це вже третя серія. Режисер: Приготувались! Поїхали! Пішла масовка! Помішниця режисера: Дубль 3, серія 3: «Нема альтернативи для добра».
Блок привітання вчителям
Пісня «Серега — капитан»
Ведуча: Вже час? О, ні! Скажіть, щоб почекали, Це ж наш останній вечір школярів! Ми ще не всі пісні вам проспівали! В нас навіть страх не до кінця згорів!
Ведучий: Давайте хоч за звичаєм народним Присядем на доріжку хоч на мить, А потім за сигналом паровозним — У добру путь! І хай нам всім щастить.
Під музику 11-класники сідають у зал
Ведуча: Ну от і все. І ще два-три акорди, І — прощавай, республіко «Дитинство»! Ми — на кордоні! Радісні і горді! І перед нами — шлях і небо чисте!
Крик: Почекайте! А я?!
По канату на сцену спускається домовий — лохматий, конопатий, бородатий
Режисер: А це що за поява? Сценарист: Такого у сценарії не передбачено!
Нафаня: Ніяка не поява! Я — Нафаня! Ваш шкільний домовий. Ледве встиг. Як же це ви так? Про всіх згадали — а я? Хіба я не допомагав вам учитися у школі? Мені пощастило, коли будинки на Раді ділили — мені ваша школа дісталася. Спочатку я засмутився, ледве топитись не пішов: біготня, малишня, пакості всякі дитячі, безладдя. А вчителів як боявся — жуть! А потім звик, освоївся. Перше-ліпше, навчився дружить, потім читать, потім уже і всякі фізики-хімії засвоїв. Та ось, у травні на уроці хлопці димову шашку зривали. Так і я там трошки почаклував! А то б у Фармана з Женькою нічого не вийшло! От!
Ведуча: А ми і не знали! Не бачили!
Нафаня: (Спогад) Та ви мені всі як родичі: скільки я ваших огризків з-за батарей витяг, скільки дзвінків вислухав, скільки разів на контрольних хвилювався, і журнал від класної ховав, світло раніше строку виключав. Все разом з вами спробував: і на мопеді катався, і курити починав, і кинув — правда! Чесне Нафанінське! І говорити по-вашому можу, і танцювати. А от тепер ви вже виросли. Радієте! Ви що ж думаєте — виросли і все? А я, а ваші дитячі іграшки! Ми ж усі живі! Ми так вас любимо! А ви?.. Ех! (Схлипує).
Нафаня: От така історія. Ви виростаєте, ідете далі. А ми — залишаємося. Ведучий: Нафаня! А ти поїдь з нами! Ведуча: Ти ж учився разом з нами! Поїхали! І не треба буде розлучатись!
Нафаня: Ні! Не можу!
Показує в зал Як же вони в школі без мене? Пропадуть! Я — залишаюсь.
Нафаня іде в зал
Ведучи: От і Нафаня пішов з нашого життя.
Ведучий: Скільки світлого, хорошого Залишається в дитинстві! І «Принцеса на горошині», Перші казки — друзі близькі.
Ведуча: Перші квіти і побачення, Перша дружба і кохання. Мої любі однокласники! Разом з вами ми — востаннє!
Пісня «Почему мы не вместе»
Режисер: Друзі, ми ж зовсім забули про наш фільм! Сценарист: Дійсно, забули! Ведуча: А що там далі у сценарії? Сценарист: А далі серія — батькам присвячена. Режисер: Приготувались? Камера! Світло! Поїхали!
Помішниця режисера: Дубль 4, серія 4: «Завжди з нами тато й мама».
В житті ще буде іспитів багато — Ми їх складемо, буде все гаразд! Чого ж ви зажурились, мамо й тату? віпускний 2010 Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!
Це ми сьогодні розправляєм крила, Щоб полетіти у майбутній день. Ми стрінем там «червонії вітрила» І заспіваєм ще своїх пісень.
І ти за нас, татусю, не журися, На славу й честь благослови синів. Будь певний, батьку, весело всміхнися, Ми ще повернем славу козаків.
Можна у світі чимало зробити, Перетворити зиму на літо, Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі і хащі... Тільки без мами не можна нізащо, Бо найдорожче стоїть за словами — «В світі усе починається з мами!»
«Мама, стена каменная»
Ведуча: Рідна матусю! В далеку дорогу Діти твої вирушають сьогодні. Дай нам на щастя свою настанову, Усмішки сяйво і теплі долоні!
Ведучий: Слово для привітання надається мамі...
Сценарист: Пам'ятаєте, у дитячому мультфільмі мамонтенятко шукало маму? І не могло знайти. А нам так пощастило в житті! У нас мам — дві! Режисер: Одна — рідна, любляча, та, що дала нам життя. І друга — теж рідна, любляча, та, що вела нас з 5-го по 11 -ий клас шкільним марафоном. Ведуча: Ви вже зрозуміли, про кого мова? Про наших класних керівників! Ведучий: Пропоную занотувати до тлумачного словника: словосполучення класний керівник утворилось від вияву найвищої якості — клас! І означає найвищий ступінь вчительської душевності і майстерності. Режисер: Це ж геніально! Наступну серію так і назвемо: «Класний керівник від слова клас!»
Помішниця режисера: Дубль 5, серія 5.
Привітання класних керівників 11-х класів, слово класним керівникам
Ведучий: Хороших слів сказали ви немало. Ще більше добрих справ зробили ви, Ви нам свою любов подарували, Ми стали вам мов рідними дітьми.
Ведуча: А ми... Ми вам нелегко діставались, Тікали із уроків, пустували, Тож сили, що потратили на нас, Дозвольте зараз вам компенсувать.
Виходять 2 учні з горщиками каші
Щоб себе ви з кожним днем Почували краще, В подарунок вам даєм У горщиках кашу.
З нами вам було не мед, — Хто з дітей не ледар? Тож до каші додаєм Цілу ложку меду.
А щоб ви усе ж за нами Сумували трохи, То в кашу ми поклали Ще й півложки дьогтю.
Щирим серцем в знак любові Ще додати мушу: Оці пряники медові Засолодять душу.
Вручають горщики з пряниками та квіти
Режисер: Все! Знято останню серію фільму! Кошти вичерпані! І час теж. Ведучий і Ведуча: Як останню?!?! Ведучий: А наш від'їзд? Ведуча: А наш перехід через кордон в країну «Дорослості»?
Сценарист: Доведеться дозняти ще одну серійку. Режисер: Ой, не витримають батьківські кишені такої перевитрати коштів. А скільки ще попереду!
Ведуча: А ми компенсуємо ці витрати нашою любов'ю, турботою і нашими успіхами в житті. Сценарист: Тоді — приготуватись усім до посадки у вагони.
Входить прикордонник
Прикордонник: Почекайте! Ваша дорога лежить через кордон між країнами Дитинства і Дорослості. При переїзді кордону — приготуйте ваші документи, візитки. Ведуча: Колективні візитки приймаються? Прикордонник: А чому б ні! Ведучий: Тоді проїзний документ 11-А кл. Режисер: Знімаємо в прямому ефірі!
Дівчинка: Дубль 6, серія 6: «Ось такі ми є!»
Візитки 11-А, 11-Б
Прикордонник: Кордон відкритий! Щасливої дороги!
Під музику всі випускники вишиковуються на сцені, беруть на руки іграшки
Ведуча: Прощай, дитинства золота країно! Прощай, красива лялько — назавжди!
Ведучий: Прощай, старенька легкова машино, І тракторці, і міні-поїзди.
Прощай, м'який медведику вухатий, Прощай, малий собачка волохатий,
Прощай, прекрасний світ казкових див, Прощай, солодкий сон дитячих днів.
Прощай, чарівний океан уроків, Дзвінків, контрольних і шкільних порогів,
Ведуча: Прекрасний, неповторний, світлий рай, Ми від'їжджаєм. Юність, зустрічай!
Режисер: А далі ідуть титри, імена акторів і назва кіностудії. Сценарист: Але нам уже не до них. Шлагбаум відкритий... Ведучий: Ми переходимо кордон З дитинства в світ новий. Чекайте пошту, телефон, І зустрічей, листів.
Ми ще повернемось не раз — І радості й печалі — А нині — всім у добрий час — Прощання на вокзалі!
Під музику випускники через підняті шлагбауми переходять кордон і виходять із залу
|
Категория: Выпускной |
Просмотров: 439
| Рейтинг: 0.0/0 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
|
|
Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|