|
загрузка...
Відлітають птахи з рідного гнізда
Випускний вечір
(лірична мелодія)
Вчитель1:
Сьогодні музика у Києві лунає,
І тане в квітах урочистий зал,
Зібрались тут усі хто забажає,
Бо зараз розпочнеться випускний, останній бал.
Вчитель 2:
Попереду в ціле життя переліт,
Будуть незгоди і спрага в дорозі…
Як стомишся й очі щипатиме піт,
Як ти засумуєш, затужиш в тривозі,
Згадай ж гніздо, де ти ріс, де мужнів,
Згадай наші верби, і луки, і трави,
І вічну тривогу своїх матерів,
І школу, і друзів своїх нелукавих.
Вчитель1: Доброго вечора, шановні присутні ! Сьогодні ми зібралися на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі.
Вчитель 2: В цьому святі поєднані біль розтавання і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою наші випускники.
Вчитель1:
Молодіє, птахом злітай,
Серця молоді окриляй
Ми юність Київського краю
Запрошуємо на їх останній шкільний бал!
(мелодія "Когда уйдем со школьного двора")
Вчитель 2: Ми запрошуємо до залу випускників 200_ року. Привітаймо їх гучними оплесками!
Вчитель1: Зустрічаймо 11 класників та їх класніх керівників …………… Дружні, веселі, ініціативні, відповідальні .Активні учасники всіх шкільних справ. З ними навіть похмурий дощовий день перетворюється в світлий і сонячний.
(Випускники виходять до сцени, ведучі називають їх імена)
Вчитель 2: Святковий вечір, присвячений врученню атестатів випускникам 200_р. оголошується відкритим.
(Звучить Гімн)
(Звучить мелодія про війну)
Вчитель1: 1941 року, такого ж літнього вечора вчителі і батьки вітали випускників. Бажали їм щастя і миру.
Вчитель 2: А завтра - була війна. Були грізні роки, які зруйнували найвищі мрії, забрали мільйони життів – юних, світлих, квітучих.
Вчитель1:Ніхто з нас не хоче, щоб це повторилося. І ми бажаємо всім, щоб завтрашній світанок був безхмарним і сонячним.
Вчитель 2: А в пам’ять про тих, хто поліг на фронтах В.В. в., пропонуємо кращим учням школи покласти квіти до обеліску загиблим воїнам – землякам і вшанувати їх пам’ять хвилиною мовчання.
(Учні покладають квіти. Хвилина мовчання)
Вчитель1:
Ось і настав день прощання із школою.
Попереду незвідна даль.
Позаду різні дороги,
Протоптана стежка у шкільному дворі.
Вчитель 2: Отож, слово для привітання надається директору школи
(Виступ директора)
Вчитель1: Дорогі випускники!
Сьогодні ваше свято
Бал випускний!
Пора цвітіння!
А ви, як лебеді, на нім!
Це зрілість ваша.
Це змужніння.
Все вам вирішувать самим.
(Виходять 3 випускники)
Перший випускник:
Так, здається нам, що ми вже зрілі,
Проворнії у всякім ділі.
Навчились читати, писати,
Зарплату в тата рахувати.
Другий випускник:
Заглядать до бібліотеки,
Не пропускати дискотеки,
Встигать у всьому і усюди…
З нас будуть, вірте,
Добрі люди!
Третій випускник:
В присутності і мами, й тата
Вручіть нам наші атестати,
Нехай вони їх потримають,
Нехай відчують, і хай знають,
Що вже дітей дорослих мають!
Вчитель 2: Слово для зачитання наказу по ____ ЗОШ надається заступнику директора з навчально-виховної роботи …………….
(Завуч зачитує наказ і директор вручає атестати, вітання батьків).
Вчитель 1:
Живіть, радійте і міркуйте
Про майбуття, про вашу путь.
Батькам досягнення даруйте,
Щасливими щоб завжди буть.
Вчитель 2: Урочисту частину випускного вечора закінчено.
(Звучить шкільний вальс)
Вчитель 1:А зараз запрошуємо всіх на святкову частину випускного вечора.
Вчитель 2: Швидкоплинні, гомінкі шкільні роки!
Вчитель 1: Можливо, найщасливіші у вашому житті.
Вчитель 2: Одинадцять років тому ви вперше прийшли до школи.
Вчитель 1: Одинадцять разів з тих пір схилялися до шкільного порога осінні айстри.
Вчитель 2: Прошуміло над школою одинадцять зимових хуртовин.
Вчитель 1: Одинадцять весен буяли цвітом яблуні і паморочили голови пахощами бузку.
Вчитель 2: Одинадцять років кружляв над вами тополиний пух, як той вальс, що бентежить душу.
(Виходить 3 випускники)
Перший випускник:
Позаду залишилися уроки, Сценарий выпускного
Щоденники, екзамени, дзвінки,
Ми були разом цілих 11 років!
Усе скінчилось. Ми – випускники.
Другий випускник:
Здавалось, 11 літ – це так багато,
Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.
Тепер нам хочеться, щоб перенесли свято,
Хоча би тиждень в школі ще побуть
Третій випускник:
Рідній школі низько ми вклоняємось,
Дякуємо, що тут росли й жили.
І в спогад рідній школі на прощання
Свою ми пісню залишим.
(Виконують пісню)
Вчитель 2:
Традиції і звичаї народу…
У них життя, характер і душа.
Тож короваєм починається дорога,
Коли дитя батьківський дім лиша.
Вчитель 1:
У нім – духмянім, сонячнім, рум’янім-
Турбота батька й мамина сльоза.
Це – захист від знедолень і обманів,
Щоб обминула нас життя гроза.
Вчитель 2:
Сьогодні від батьків прийміть це диво
Наш український, пишний коровай.
І батько, й мамо, батьківська родина,
Своїх дітей зі святом привітай.
(Виходять батько й мама з короваєм в руках)
Мати:
Дорогі діти!
Нехай радіють ниви колоскові,
В житті хай будуть злагода і мир
На чистому, як сонце, рушникові
Дозвольте вам піднести хліб і сіль.
Батько: Прийміть, діти, від нас цей хліб святий як символ життя і достатку. Пронесіть його з гідністю через життя, щоб вами пишалися і мати і батько.
(вручають коровай випускникам)
(під мелодію Аве Марія виходять випускники)
Перший випускник: Дякуємо вам, дорогі батьки, за хліб – сіль, за добрі побажання. Обіцяємо не забути їх і користуватися ними, щоб прожити гідно своє життя.
Другий випускник: Промайне, як мить наше свято, і всі ми розлетимося з рідних гніздечок, де мов ті невтомні пташки, нас доглядали, ростили, навчали наші рідні матусі й татусі. Ми безмежно вдячні вам, дорогі батьки, за турботу, за працю, за ласку. Без вас ми не змогли б досягти успіхів.
Третій випускник: (звертається до матері на сцені)
Чого ти зажурена, мамо?
Чого в очах твоїх сльоза,
Чи вітер пестив тебе мало,
Чи усмішку вкрала сльоза?
Куди твоя радість поділась?
Чого зажурилась краса?
І руки твої опустились,
Чого посивіла коса?
Не треба журитися, мамо,
Чого ж у сльозах, ну чого?
Чи снігу упало немало,
І весь він – тобі на чоло?
Пісень ти співала немало,
Багато не спала ночей.
Чого ж ти зажурена, мамо?
Аж котяться сльози з очей.
Не жалій мене, мамо, не треба,
І не думай, що я ще дитя,
Подивись у глибокеє небо,
На своє ти оглянься життя.
Як тобі було важко в дорозі,
Як тебе заставала гроза.
Я стою на твердому порозі,
Чому ж в тебе іскриться сльоза?
Принесу, мамо, тобі я квіти,Сценарий выпускного
В очі гляну твої ясні.
Сльози радості ніде подіти,
Ніби краплі дощу навесні
Я загляну у очі – озерця,
До щоки притулюсь, як колись,
І відчую биття твого серця,
Тільки жалібно так не дивись
Сину мій, ти моя опора,
Надія і радість у житті.
Сину мій, ти залишаєш школу,
Йдеш шляхом дорослих відкриттів.
Став тепер ти вже таким дорослим,
Але для мене - ж іще дитя
Впала сивина мені на коси,
Мчать роки, їх не вернуть назад.
Я тебе, синочку, в радості зростила,
Давала з батьком раду, як могли,
В душі у тебе сонце засвітили,
І для польоту крила надали
Лети у світ, широкий і щасливий,
Синочку мій, мій соколе ясний,
Завжди будь щирий, незлобливий,
Будь людяним, мій сину дорогий.
ДІАЛОГ
Мамо, мамочко, посидь зі мною,
Хай та казка ще примариться мені,
Як колись, давно, була малою
Й засинала під твої пісні.
Мамо, мамочко та ти ж така красива,
Ти ж у мене лагідна така.
І моє волосся горно – сине
Ніжно пестила твоя рука.
Це ж було, а може, і приснилось,
А якщо було, то так давно
Кажеш ти, що я чужа зробилась,
Що мені до тебе все одно.
Не вбивай холодними словами,
Та посидь зі мною, помовчи,
Просто притулитися до мами
І заплакати у неї на плечі.
Не залишай мене, матусю,
Коли у серці біль щемить.
Коли сльозами враз заллюся,
І радість щезне, відлетить.
Не залишай як, сил не маю
Молитись з вірою тобі,
Коли надія покидає
І залишають у журбі
Але ще більше прошу:
Не залишай мене тоді,
Коли тяжку ти знімеш ношу
І щастя з’явиться в житті.
Мати:
Доню моя, ти подібна сьогодні
На ніжну троянду, квітку Господню.
Юність безгрішна – ніжність ранкова,
Все ще в почині – і дія і слово.
Та я вже бачу і серцем знаю:
З квіту такого зла не буває.
Повтори мене, дочко в синіх щебетах ранніх,
В біло трепетних і замріяних ночах.
Не затримуйся довго на глухих полустанках,
Щоби жар непокою не згас, не затяг.
І коли я над вечір у безвість полину,
Не схились, не спіткнись у жалобі – журбі.
Повтори мене, дочко, повтори мене, сину,
І я житиму знову удруге в тобі
Вчитель 1:Шановні випускники, батьки!
Попереду ще іспитів багато
Ви їх складаєте, буде все гаразд!
Чого ви зажурились, мами й татка?
Це ж зрілість до дітей прийшла в цей час!
Вчитель 2:
І ви, матусі не журіться,
На славу й честь благословіть синів.
І будьте певні, весело всміхніться,
І доньок ви своїх благословіть.
Вчитель 1: Запрошуємо до слова маму
(Виступ матері)
(Випускниці виконують пісню "Чорнобривці")
Вчитель 1: Дорогі випускники ! Сьогодні ви ввійдете в абсолютно новий для вас світ. Весь цей час ви стояли тільки біля його дверей. Ми віримо що талант і щастя будуть вам вірними супутниками в цій дорозі, а чарівна музика дитинства звучатиме у вашому серці ритмом останнього шкільного вальсу.
Вчитель 2:
І день новий горить уже світанням,
У путь – дорогу знову кличе вас,
І обіймає музика прощальна
Ваш одинадцятий, найкращий в школі клас.
(випускники танцюють вальс)
Вчитель 1:Школа – це величезний світ, всесвіт, у якому є два центри – вчитель і учень. Саме вчителі і учні перетворюють звичайну будівлю в особливий, гамірливий, бурхливий, але доброзичливий будинок, де з кожним роком одні розумнішають, інші мудрішають і всі разом стають ближчими і рідними один одному.
Вчитель2: Шановні випускники! Радійте, танцюйте, співайте, ви сьогодні випускники, сьогодні ваш день, ваше свято! А завтра буде нове, надзвичайне, але цікаве студентське життя, буде багато цікавих відкриттів.
Вчитель 1: Прийшла найпрекрасніша пора людського життя – дитинство, і за шкільними порогом для вас почнеться доросле життя, а дитячі забави, ігри залишаться з вашими молодими друзями.
(Виходять випускники співають пісню "Детство")
(Звучить мелодія пісня про вчительку)
Перший випускник: Перша вчителька! Навічно вона залишиться в пам’яті кожного випускника. Вчителька, яка відчинила двері до країни знань, яка навчила читати і писати, бути добрими і уважними до людей, добросовісно відноситися до праці.
Другий випускник: Сьогодні слово щирого визнання, подяки і любові звучать для вас, наші шановні перші вчителі – Хижняк Л.А., Дробиш Т.М.
Третій випускник:
Я знаю, що колись, як буду я доросла,
І пройду коридором школи я,
Постане в пам’яті моя хороша,
Найперша, рідна вчителька моя.
Надаємо ж слово тут ми вам,
Знаєм – є про що у вас сказати.
Ваші ж бо підказки завжди там,
Де так складно вашим пташенятам.
Вчитель 1: Слово для побажань надається першій вчительці наших випускників ……………….
(Виступ вчителів)
(виходять джентльмени випускники, під мелодію джентльменів)
Перший джентельмен: Добрий вечір, Пані та панове,
Другий джентельмен:Мадам і місьє,
Третій джентельмен: Дами и господа,
Четвертий джентельмен: Леди и джентльмени!
Перший джентельмен: На цій сцені знову джентльмени 11 класу.
Другий джентельмен:Мені здається, сер, правильніше сказати, що не знову а востаннє.
Третій джентельмен: Ну, звичайно ж, востаннє, адже ми завтра ми підемо (сумно зітхає) в життя.
Четвертий джентельмен: Джентльмени, веселіше! Будьте оптимістами ми ж ідемо (весело) в життя, а не з життя
Перший джентельмен: Невже не знайдеться когось, хто б продовжив нашу джентльменську справу!
(Звучать акорди, виходять малі джентльмени)
Перший джентельмен (мол.): Добрий вечір випускники і випускниці !
Другий джентельмен (мол.): Вчительки та вчителі!
Третій джентельмен (мол.): Дідусі та бабусі!
Четвертий джентельмен (мол): Мами та татусі!
Перший джентельмен (мол.): Досить, досить, зупиніться! Ми не для цього сьогодні тут.
Другий джентельмен (мол.): Ми готові прийняти естафету від наших випускників.
Третій джентельмен (мол.):Джентльмени, (звертається до випускників) чи підходимо ми на вашу роль?
Четвертий джентельмен (мол):Ми обіцяємо, що будемо багато їсти.
Перший джентельмен (мол.): Займатися спортом.
Другий джентельмен (мол.): Вивчемо правила хорошого тону.
Третій джентельмен (мол.):Навчимося ходити на дискотеки.
Четвертий джентельмен (мол):Слухати "Про ді джі", …
Перший джентельмен (мол.): Гуляти з дівчатами.
Другий джентельмен (мол.): Танцювати хіп – хоп, брейк – данс
Третій джентельмен (мол.):Одне слово – будемо такими як ви.
Перший джентельмен: Я бачу, джентльмени, це достойна для нас зміна
Другий джентельмен: Так сер, я думаю, що плечі цих джентльменів достойні, щоб на них перекласти наші атрибути.
(підходять до малих, перекладають на їхні плечі шарфи і тиснуть їм руки відходять в сторону).
Перший джентельмен (мол.): Дякуємо за довіру, сер.
Другий джентельмен (мол.): Джентльмени, можливо, і нам щось варто подарувати нашим старшим колегам.
Третій джентельмен (мол.):О, так сер. Я думаю, що їм згодяться ось такі біленькі хустинки.
(виймають хустинки.)
Четвертий джентельмен (мол): А для чого їм хустинки ? Що, їм немає чим витирати носа?
Перший джентельмен (мол.): Та що ви, сер Це щоб було чим помахати рідним, коли будуть від’їжджати вчитися.
(виходять 4 випускники)
Перший випускник: В мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають "майстер".
Другий випускник: У спорті того, хто готує команду – тренер.
Третій випускник: На підприємстві його ім’я – начальник
Четвертий випускник: В дитячому садочку – няня.
Перший випускник: А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, Бойовим командиром.
Другий випускник: Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про тих, хто за всі роки навчання був ближче до нас всіх.
Третій випускник: Це – наші класні керівники – …………………………………………
Четвертий випускник: Кожний з них віддав нам часточку свого серця, своєї душі.
Перший випускник: Шановний ………….. Спасибі вам за те, що ви завжди йшли нам назустріч, завжди розуміли і підтримували нас!
Другий випускник:
Хай доля ніколи не зраджує вас, і буде безхмарним життя і красивим.
Щоб юним себе почували весь час,
Здоровим, натхненним і завжди щасливим.
Третій випускник: Запрошуємо Вас до слова, шановний ………………... (Виступ класного керівника, вручають квіти)
Четвертий випускник: Наступні наші щирі слова до наших класних керівників …………………
Перший випускник:Ви відкрили нам очі на загальнолюдські цінності, такі, як дружба, взаємоповага, справедливість, чесність, порядність, любов до ближнього .Ми завжди пам’ятатимемо ваші уроки.
Другий випускник: Звичайно, ми приносили вам інколи й гіркі хвилини, і засмучували вас своєю неслухняністю, невивченими уроками. Вибачте, нас і згадайте лише хороше. Адже світлих хвилин у нашому спільному житті було, врешті – решт , набагато більше.
Третій випускник: Запрошуємо Вас до слова, дорогі ………………………………….(виступ кл. керівників).
Перший випускник:
Шановний класний керівник
У день такий урочистий святковий
дозвольте вашу працю вшанувать
всім побажати Вам добра, любові
І на прощання пісню заспівать
(випускники співають пісню "Вона")
Другий випускник: Так, дитинство – маленька безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати в ній лише один раз в житті. Згодом стежина до тієї країни заростає Дорослими турботами та проблемами.
Перший випускник: І скільки б не шукали ми цю країну на карті – даремно, бо не знайдемо.Лише приємні щирі спогади і мрії мають чарівну здатність повернути Нас у дитинство.
Другий випускник:
Ви трішечки заздрите малечі шкільній , -
В них скільки ще буде цікавих подій.
Вони вас зібрались вітати неначе
Говорить що істина в - слові дитячім.!
Перший випускник: Шановні випускники вас вітають теперішні господарі країни дитинства (виходять першокласники, розповідають вірші про випускників)
(виходять 3 випускники)
Перший випускник:
Пройшли роки
І від землі в нас сила,
Земля зростила дочок і синів,
А школа мудрості навчила,
Терпіння і доброти.
Другий випускник:
Будь благословенна наша школа,
Хай Господь тебе хранить,
І нехай біда ніколи
В твої вікна не влетить.
Третій випускник:
Розстаємося з тобою,
Ти нас , школо пам’ятай.
Гірко, зі слізьми й тугою
Просимо прости й прощай.
(співають пісню "Я свободен")
(Виходять випускники)
Перший випускник: 11 шкільних років… Як швидко вони пролетіли. Погляньте на (називає ім’я дівчинки) хто у цій стрункій, симпатичній дівчині впізнає ту маленьку кнопочку – дівчинку з величезними бантами і трішки зляканими очима, яка з таким трепетом віддала своє рученятко в турботливу руку вчителя?
Другий випускник:А хто в цьому високому і врівноваженому хлопцеві впізнає того гамірливого хлопчика, який був колись ледь – ледь вищим за свого портфеля, але поважно, хоча з поглядуванням на маму, пішов на перший в своєму житті урок?
Третій випускник:Т ак, з того прекрасного , неповторного часу пройшло не багато і не мало, а аж 11 років. З тих пір 11 раз вклонялися шкільному ганку білі осінні айстри, 11 раз відшуміли над рідною школою зимові золотім, 11 весен білим цвітом. Запалювались яблуні і летів над нами білий тополиний пух, запаморочив голову аромат бузку.
Четвертий випускник:11 років вів нас по життю учитель, так саме учитель з великої букви. Вчитель завжди поспішав до учнів. Їх веселий щебіт вливав нові сили у втомлене серце Вчителя, дитячі посмішки продовжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думку.
Перший випускник: Вчитель терпеливо витримував ваше баловство, недисциплінованість, витримував, щоб вивести нас в життя.
Другий випускник: Пройде час ми надіємось, що він зітре із пам’яті гіркоту, пом’якшить біль.А радощі не зачепить… Навіть маленькі. Навіть незначні.
Третій випускник:Саме ці радощі будуть миготіти в темряві минулого, як зірки цієї червневої ночі – яскраві, неповторні, красиві і трішки загадкові.
Вчитель 1: Сьогодні радіють за своїх учнів, проводжають їх на дороги самостійного життя ті, хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, проводив цікаві позакласні заходи, допомагав організувати вечори, конкурси, змагання, хто вболівав за них не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався через невдачі.
Другий випускник:Це – вчителі кожен з них залишив у душах дітей добрий слід.
(Слово випускникам)
Перший випускник:сценарий выпускного
Промчали роки. Від землі в нас сила
Земля зростила дочок і синів
А школа всіх нас мудрості навчила,
Терпіння й доброти від вчителів!
Другий випускник:
Усі знання одержані важливі
І всім згодяться згодом на землі
За те, щоб добрі ви були, і терпеливі,
Спасибі, дорогі учителі.
Третій випускник:
За труд важкий, недоспанії ночі,
Вклоняємося низько до землі,
За лагіднії усміхненії ,очі
Спасибі, дорогі учителі!
Четвертий випускник:
За вашу ласку, чуйність і турботу,
За те, що підняли нас на крилі,
За повсякденну клопітну роботу,
Спасибі, дорогі учителі.
П´ятий випускник:
Як сонце зійде, ми покинем школу,
Розійдемось у світ по всій землі,
Та не забудем вас в житті ніколи
Спасибі, дорогі учителі!
Шостий випускник: Друзі, а все ж таки в нашій школі
Перший випускник: Найкрасивіші
Другий випускник: Найсимпатичніші
Третій випускник: Найрозумніші,
Четвертий випускник: Найерудованіші,
П´ятий випускник: Найталановитіші,
Шостий випускник: Найлюдяніші,
Перший випускник: Найвеселіші,
Другий випускник: Найпедагогічніші педагоги
Третій випускник: Саме ті люди, які є інтелектом нації.
Четвертий випускник: Люди з великої літери. Люди, киї мають не лише золоті руки, золоті голови, а й Золоті серця!
П´ятий випускник: Люди, гідні найвисокогарніших слів, найвищих нагород.
Шостий випускник:
Вам доземно вклоняємось ми,
За любов, за турботу, горіння!
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння.
(Виходять 2 випускники)
Перший випускник: Чимало наказів, пам’яток видали директор та його заступники за час нашого навчання в школі.
Другий випускник: А сьогодні ми, випускники 200_ року, склали пам’ятки директору, завучу та всім вчителям школи.
Перший випускник:
Отож, пам’ятка директору школи.
Директор правий.
Директор завжди правий
Директор не спить - він відпочиває
Директор не їсть – він набирається сил.
Директор не запізнюється – він затримується на діловій зустрічі.
Директор не п’є – він дегустує.
Директор не читає в робочий час газет та журналів – він збирає необхідну інформацію.
Директор не залицяється до молодих учительок – він просто приділяє їм увагу.
Директор ніколи не припускається помилок – їх роблять підлеглі.
До кабінету директора можна увійти зі своїми ідеями, але виходити з кабінету треба з ідеями директора.
Пам’ятка завучу школи
Кожному вчителю видати індивідуальний номер на бірочці.
Прослідкувати, щоб після уроків бірочка з номером висіла на щитку.
В учительській від свого столу до столів провести сигналізацію з кодом, який би відповідав індивідуальному номеру вчителя.
Встановити пульт із червоною кнопкою, яка буде реагувати тільки на дотик вашого пальця.
Коли вчитель де б він не був, почує сигнал – кидає все і біжить в учительську, щоб дізнатись про заміну.
Запам’ятати дату народження кожного вчителя, щоб не турбувати його на першому уроці.
Менше змінювати розклад. Бо після "вікон" і "дверей" може у декого вийти "шах" або "мат".
Бути уважним до прохань учителів і вимог учнів.
Пам’ятка вчителю, складена учнями 11 – х класів
Учитель повинен:
Бути спокійним і врівноваженим , життєрадісним і привітним.
Мати свій індивідуальний стиль і старатися, щоб один урок був не схожий на інший, щоб не було стандарту.
Виробляти красивий голос, не "бубніти" собі "під носа".
Підтримувати свій фізичний стан на належному рівні, щоб до класу "влітати", а не заходити, човгаючи ногами.
Не заходити в школу, коли двері перекриті шваброю.
Одягатися красиво і модно, якщо є можливість, а нема – учні допоможуть.
Не приходити голодним на роботу, щоб потім не бігати коридорами школи з булочками в руках.
Проводити контрольні роботи в цікавій формі: під музику або за чашкою кави.
Дозволяти робити шпаргалки, але не давати ними користуватися, бо це шкідливо впливає на зір учня.
Не записувати постійно одних і тих же учнів, бо інші також чекають своєї черги.
Із – за дрібниці не телефонувати батькам, щоб у вас не боліло серце.
Посміхатись, радіти, передавати учням позитивні емоції, бо всі учні вас люблять і поважають.
Перший випускник: Звичайно, кожен учитель хоче працювати у нашій школі, але, щоб краще працювати, він повинен знати, як саме і якими документами керуватися.
Вчитель 2: Дорогі вчителі! Я думаю, що після такої серйозної розмови прийшов час розважитися.Давайте з вами повернемось трішки назад, у минуле, у той час, коли ми з вами, шановні колеги, насолоджувалися неперевершеною майстерністю танцюристів шоу балету "Рибка".
Вчитель1: Отож, зараз, на цій сцені – шоу – балет "Рибка". Зустрічайте їх!
(Пісня, танець "Рибка").
(Виходять 6 випускників)
Перший випускник:
Ще пам’ятаємо ми ранні наші кроки,
Коли ви повели нас в перший клас
Дорогу показали в світ широкий,
Країну знань відкрили ви для нас
.Другий випускник:
Бувало, біля дошки ми німіли,
Забувши теореми чи вірші,
Спасибі, що ви лагідно сварили,
Шановні, дорогі учителі.
Третій випускник:
За труд важкий, недоспанії ночі
Вклоняємося низько до землі,
За лагідні, усміхненії очі –
Спасибі, дорогі учителі!
Четвертий випускник:
Як сонце зійде, ми покинем школу,
Розлетимось у світ по всій землі.
Та не забудем вас в житті ніколи
- Спасибі, дорогі учителі!
П´ятий випускник:
І в день такий урочистий, святковий,
Дозвольте вашу працю вшанувать,
Всім побажати вам добра, любові
І на прощання пісню заспівать.
(Випускники співають пісню "А ми любили")
Виходять випускниці, переодягнені в прибиральниць.
"Прибиральниці"
Ой, втомилась, я замаялася…Зовсім ніякого спочинку нема…
Ой, і не кажи, Наталко… Що за діти тепер пішли? Жах! Натопчуть, нагадять, а ми прибирай Ось як раніше діти були не те що нинішні.
Та отож, не те! Взяти хоча б той випуск, який Ю.П. випускала!
Це який? – такий випуск. Це тих кого Ю.П. першими випускала?
Так, вірно, ти нічого не плутаєш Наталю? Тож 2005 року випуск був! Вже нащо виховані діти були!
Та отож , отож…Всі як люди, - культурні, а виховані які! Ніде папірця зайвого не кинуть.
Все в кармани – і додому, І додому несуть. А деякі навіть місяцями до школи не ходили – щоб багнюки не натоптати.
Та прямо диво, а не діти!
Як телевізори ламповані, ну в смислі, що зараз таких не випускають.
Так, виросли вже. Іноді, що правда, заходять, розповідають, хто ким став.
Ой, розкажи! Цікаво ж дуже!
Ну, я про всіх одразу не пригадаю. Ну, ось, наприклад, (…………) панімаєш? Так він у нас у розвідці теперича шпигуном працює, шифрується, щоб його ніхто не побачив.
Так його і в школі майже не побачити було: Ну а …………… - він то ким став?
Він у нас тепер – відомий підприємець. Робота в нього – прямо як у казці!
Як у казці?
Так, так! Сидить собі в хатинці, торгує курячими ніжками!
Та невже.
Вже, Наталко, Ось ти ……….. пам’ятаєш? Нізащо не здогадаєшся, Де вона тепер!
Ну, розкажи, вже розкажи! У монастир вона пішла, настоятильницею - настоює на лимонних шкірочках. Пляшки ото бачила – "сповідь Монаха". А хто його, думаєш, сповідував?
Та і що! А я за те знаєш, кого бачила? …
Іде ж ти її бачила?
Де – де … вона ж у нас тепер фотомодель! Ти "Плейбой" останній читала?
А я всі номери читала – я ж його переплачую! І де ж воно там?
На обкладинці, звичайно!
Так там написано – Клавдія Шиффер!
Шиффер у тебе, … , з’їхав з даху! Я ж тобі кажу – самісінька…
А й чого? А ось Коля Кислий як виріс! Він у нас тепер скульптор – пам’ятники різні робить, крупні форми … Обіцяв навіть у школі фонтан побудувати, як у Брюсселі "Пісяючй хлопчик".
Теж мене здивував – ато я хлопчиків не бачила… А я ось нещодавно… зустріла! Багатий став! Биків розводить!
Тю! Та що з них прибутку то - , з биків!
Так він їх не просто розводить! Він биків на бабки розводить!
А… Ось воно як… Значить. Усім в житті поталанило… Слухай, а ти про …..нічого не чула?
Та ні… а ти про ……………….. нічого не знаєш?
Та ні, не знаю…
(разом до глядачів) А може ви чули?
(співають)
Як навчався у нас - рідну школу не забудеш.
Пригадаєш навчання своє…
Ти відверто кажи – ким ти будеш, ким ти будеш.
Я тобі відповім хто ти є, хто ти є.
Вчитель1: Дитинство… яка чудова, весела, безтурботна, щаслива пора.
Вчитель 2 Нещодавно були ще зовсім дітьми наші випускники, а сьогодні їм на зміну підростають їх братики й сестрички.
1. Сьогодні у наших мам і тат
Хвилюючий дебют,
Бо їхні первістки в широкий світ
Дорослого життя ідуть.
Отож прийшли їх нині проводжати
Шкільна родина, я і мама з татом.
2. Сюди прийшов я, друзі, зовсім не дарма.
Одна їдка проблема мій мозок обійма.
Моя сестричка нині школу закінчила.
І всі фінанси в свої руки захопила.
Модняча сукня, туфлі, зачіска хітова,
П’янкі парфуми і каблучка нова.
Плакали наші грошики, які зібрали
Навіть мені нічого вже не перепало.
3. А моя сестра ой братці!
Куди вже тій Мадонні браться?
Одна лиш досконалість і краса,
І має талію таку лише оса.
Вона найкраща, бо моя!
Та перевершу, безумовно, її я.
У мами буде досвід прехороший,
А татко наскладає більше грошей
І ……… менша – буде "Міс - краса",
Чи Василиса – позолочена краса.
4. Не лише сестрички можуть бути гарні
І зайві клопоти тут, друзі марні.
Бо в мене брат, як Клод Вандам,
І знецінити його нікому я не дам!
І не дешево він мамі обійшовся,
По базарах походити нам прийшлося!
Правда, з зачіскою клопотів не має,
Бо майже під "нуль" завжди чуприну підстригає!
5. В мене братик - просто клас
Закінчив 11 клас
Піде далі він навчатись,
Буду дуже я старатись
І на нього так рівнятись.
(всі виходять "Детство")
(Виходить 2 випускники)
Перший випускник: А тепер ми звертаємося до тих, хто ще залишиться в стінах нашої школи.Говоримо вам щиро і відверто: ми любили цей дім . Ми завжди поспішали до нього, шанували всіх, хто в ньому працює і навчається.
Другий випускник: Своєю поведінкою намагалися не посоромити честі його.
На правах старших наказуємо вам: - Бережіть, пильнуйте свою честь і честь школи. Не оскверняйте її негіднимивчинками.
Перший випускник: -Поважайте і шануйте тих, хто щоденно з відкритим серцем приходить сюди, щоб дати вам розуміння світу, знання.
Другий випускник: - Бережіть школу, дбайте про чистоту, порядок. У цих стінах навчалися ваші батьки. Сюди через деякий час приведемо своїх дітей ми з вами.
Перший випускник: - Бережіть для них школу, дбайте про неї, прославляйте її.
(Підходять 6 випускників)
Перший випускник: сценарий выпускного
Вот повесть о школе подходит к развязке ,
Дописаны главы, досмотрены сны,
Уже не надеясь на чьи-то подсказки,
Мы сами решать все задачи должны.
Другий випускник:
Не каждая тропка окажется гладкой,
Не все испытания будут легки.
И жизнь перед нами лежит, как тетрадка,
В которой пока еще нет и строки.
Третый выпускник:
Закончится праздник, начнется урок,
Урок, на который не звонит звонок.
Четвертий випускник:
Уже мы не сядем с тобою за парты,
Учитель с журналом уже не войдет.
И там не проскочишь уже на шпаргалке,
Там счет на другие оценки идет.
П´ятий випускник:
Плохую отметку уже не исправишь,
С урока того невозможно сбержать.
Шостий випускник:
Каникул там нет, перемен – не бывает,
И можешь минут ты там не считать.
Сьомий випускник:
Урок этот наш никогда не прервется ,
Урок этот вечен. Он – жизнью зовется .
Восьмий випускник:
И мы обещаем, что этот урок
Мы выдержим с честью.
Клянемся в том ныне.
Чтоб школа гордилась
И вся Украина.
(Всі випускники підходять до краю сцени)
Вчитель 1:Дорогі випускники! 11 років вів вас по життю учитель, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалось. І тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки.
Вчитель 2: І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям любов і тепло. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну школу світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться для вас тим промінчиком любовіі добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися. Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї школи, котра дала вам путівку в життя.
Вчитель 1: Щасливої дороги, дорогі випускники! |
Главная